Серія публікацій про кулінарні експедиції ГО “Агенція сталого розвитку міста”, які популяризують кулінарні традиції та нематеріальну спадщину м.Рівне та Рівненщини. В статті збережено діалект регіону та пряму мову.

З метою збереження та популяризації традиційної кулінарної спадщини Рівного та Рівненщини в 2020 році стартував міжнародний проєкт «Культурна спадщина кухні – просування кулінарних традицій через професіоналізацію гастрономічної пропозиції Любліна і Рівного», який реалізує Управління з питань стратегічного розвитку та інвестицій виконавчого комітету Рівненської міської ради та ГО «Агенція сталого розвитку міста» спільно з Урядом міста Люблін. Проєкт здійснюється за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках програми транскордонної співпраці «Польща-Білорусь-Україна 2014-2020».

Від давніх давен і до сьогодні жителі сіл Рокитнівського, Дубровицького, Зарічненського та Сарненського районів Рівненської  області займаються збиральництвом та живуть за рахунок дарів лісу. Тут збирають й квасять, мочать, сушать ягоди: чорниці, журавлину, лохину, малину, ожину, калину, брусницю, а також грушки-гнилички і яблука-кислички. Більше, як у інших регіонах України, збирають гриби (саме білий гриб тут вважається грибом), опеньки, маслюки, польські та зеленички.

Ягоди є невід'ємною частиною приготування різноманітних видів варення та морсів, а гриби завжди додавались у перші страви. Так, наприклад, журавлинний морс був щодня на столі в родині, варенням з чорниці або шишок смакували до традиційних млинців з печі - наліственніків.


Гриби ж чи то сушені, чи то смажені, є невід'ємною частиною страв в поліській кухні: зелений борщ з грибами та мациком, потравка з ребрами та грибами, кислий борщ з грибами та квашеною капустою, картопляники з грибами, курячий заколот з грибами, холодний борщ з грибами та рибою, інші. Як бачимо,  гриби - є одними із основних компонентів традиційної регіональної кухні. Від сьогодні все частіше традиційну регіональну кухню можна зустріти у ресторанах Рівного та області, якими дивують гостей та туристів. 

Традиції та обряди Полісся

На півночі Полісся збереглась давня традиція вшанування вікових дерев, які тисячі років ростуть на Рівненщині. Кожне дерево має свою історію, легенду та традиції вшанування місцевими жителями.

Зокрема, неподалік від села Глинне Рокитнівського району, на території пам’ятки природи — урочища “Юзефінська Дача”, росте ботанічна пам’ятка природи, найстаріший дуб в Україні - Юзефінський дуб. Йому більше 1350 років, завдяки чому він потрапив до переліку Природних чудес України. В  народі цей дуб називають Дуб князя Ігора. Легенда говорить про те, що саме в тих дубах древляни вбили князя за високий податок, привязали  його за гілки двох дубів та відпустили. З тих часів навколишні дуби вважають місцем його смерті. Але водночас існує цікаве повір’я: щоб у сім’ї з'явилися діти - потрібно усією родиною обійняти дерево (місцеві жартують - потертись біля дуба) та запевняють, що у всіх родинах обов'язково були поповнення малюками.

Також у селі Вежиця Рокитнівського району є сімсотлітня сосна. Її  називають Цар-деревом та щороку на Маковія проводять обряд “оброк”, приносячи цьому  дереву в дари  хустки, стрічки, рушники, свічки. У давнину це місце являло собою своєрідний сакральний ансамбль, центром якого було дерево, біля нього розташовувалося джерело з цілющою водою, а пізніше з’явилася дерев’яна каплиця. Вежичани вірять, що Цар-дерево захищає людей і село від блискавок, грому, допомагає жінкам-породіллям, бездітним, сюди приносили хворих дітей, приходили матері, сини яких йшли у військо. А настій на її гілках здатен позбавити від багатьох страшних  хвороб.


Проєкт «Культурна спадщина кухні – просування кулінарних традицій через професіоналізацію гастрономічної пропозиції Любліна та Рівного» створено та реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу у рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020. За зміст несе відповідальність лише ГО «Агенція сталого розвитку міста», і він не відображає позиції Європейського Союзу.
 

Фотограф Антон Трофімчук